Натонька,
Ти у нас у всіх у списку і то далко не остання, бо оно скількох людей об"єднала і ми тебе любимо, кожен по-своєму, але повір мені на слово - кожен любить як може і як вміє.

Ластівка,
пішла налила собі вина тай тішусь Смачне таке вино закарпатське.. З Криму привезла зовсім не таке файне

розповідь дев"ята. Часто можна почути від знайомих, подруг, колег плачі і жалі про втрачене чи нерозділене кохання, про розпад сім"ї...Можливо я жорстока, але відповідаю якось так:
боляче - це коли на твоїх очах 5-річну дівчинку збиває машина
боляче - це коли жінка, промучившись майже добу, не чує крику своєї новонародженої дитини
боляче - це коли вмирає людина, яка більше всіх хотіла жити
боляче - це коли дізнаєшся про катастрофу літака, у якому летіла близька тобі людина
боляче - це коли одним необережним рухом руки з тебе роблять інваліда …

і я можу навести ще багато прикладів, коли по-справжньому боляче
коли ця біль залишається усередині тебе назавжди там, на самому дні душі…
а всі балачки про нерозділену любов і розставання - повна фігня, просто словниковий запас занадто малий, от всі й називають це біллю(болем), який через кілька пляшок горілки, блоків сигарет і пари незнайомих облич проходить, а справжній біль залишається з нами назавжди тому заткніться й добре подумайте над тим, коли по-справжньому буває боляче.....відповідаю приблизно так, бо трохи бачила і пережила за свої роки, але дякую Богові, що жива, що мої діти зі мною, що маю маму і родину, що маю людей, яким потрібна...Тому прошу вас, будьте сильними!

Ластівко, ой, як влучно!!! Мама моя казала - якби молодість знала, а старість могла. Напевно, лише з часом починаєш розуміти що немає нічого важливішого за людське життя, а тим більше за життя та здоров"я своїх рідних. А все інше - таке мізерне...

Цитата Натоньки :І ще.. найбільшим щастям було би знати, що я є в когось в тому останньому списку, бодай в когось одного..

Натонько дівчата праві Ви дійсно у всіх нас форумчанок у списку, якщо б не будо створеного Вами Дрімфуда чи було у кожної з нас стільки друзів, чи були б зустрічі у Львові, Тернополі, цікаві розповіді, рецепти і просто спілкування, а де зустріли ми нашу Ластівочку і прочитали такі душевні та корисні нотатки

Ну, не знаю. Розлучатись з коханим - теж страшенно боляче. Цей біль проходить з часом, і вже аж через рік можеш сказати, що це фігня. Але в момент розлуки - ой як болить!!! І багато людей того болю не витримують - і самогубств скільки, і нівечень себе. А деякі до кінця життя пам"ятають і живуть тою втраченою любов"ю. Люди всі різні, душа у всіх по-різному реагує на події. Хтось взагалі любити не здатен, а хтось любить раз і на все життя.
Я вважаю, що розлука з коханням - дуже болюча річ, просто не для всіх.

Яка щира правда Дякую Ластівко за життєві розповіді Після них починаю з надією жити інколи(можна сказати майже завжди)так важко і все чекаєш чогось ......ДЯКУЮ !!!!Буду старатися жити вже зараз

перепрошую, але повторюсь ще раз з висоти життєвого досвіду і прожитих років, що розлука і розрив з коханим фігня у порівнянні з справжнім болем. З болем коли список можна продовжити...знаєте, старі люди казали, що клин клином вибивають...але ця тема суперечлива, кожен може лишитись при своїй думці, але я впевнена, що більшість зрозуміла про що я...
а що, дівоньки? я ж вам не розповідала про свою поїздку до львова, пра?

Згодна, боляче. Але в моєму житті цей факт зпівпав з втратою рідної мені людини. То повірте, ота вся "мишина возня"з почуттями типу кохає-не кохає нічого не варта.