Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності та магія заклинання майбутнього урожаю.
З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Великодня і співпадала із Зеленою неділею. Проте, упродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.
Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли у стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.
Можливо, тисячолітня традиція прикрашати житло на Зелені свята зеленим віттям і була пов’язана з давнім культом і святом дерев.
Здавна в Україні окремі дерева вирізнялись від інших особливою шаною до них. Це дуб, ясень, явір, тополя, береза, липа. В окремих місцевостях навіть не можна було ламати гілля з дуба на клечання.
У Зелені свята у деяких місцевостях України були звичаї, пов’язані зі священними деревами. Наприклад, на Лівобережжі був обряд водити тополю.
Також відома така молодіжна забава, як заплітання берези.
Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Зазвичай їх влаштовували у лісі чи в полі, на вигоні за селом. Подекуди молодіжні забави й танці проходили біля спеціальних лаштунків – ігрового дуба чи явора. Вони являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене квітами, гіллям, стрічками.
На Зелені свята — День Святої Трійці, як і після Великодня, провідували померлих родичів, могили яких обсипали клечаним зіллям. На кладовищі влаштовували панахиди та спільні поминальні трапези. Ця традиція подекуди збереглася до наших днів.
День Святої Трійці — одне з головних християнських свят, що належить до дванадцяти свят Православної Церкви.
У православ’ї Трійцю святкують у неділю на п’ятдесятий день після Великодня, тому цей день називають також П’ятидесятницею.
Свою першу назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса. Сходження Святого Духа вказує на триєдність Бога: «Коли ж почався день П’ятдесятниці, усі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила увесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав». (Діяння, 2, 1–4).
Цього дня була утворена Вселенська апостольська Церква.
У православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році: підлогу храму встеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками.
Наступного дня, у понеділок, святкують День Святого Духа.
Зі Святами вас!!!!

Найкращі побажання!!!