Славочка,
Спасибі! до того ж це печиво має ще одну властивість: воно не черствіє, а навпаки з кожним днем стає смачнішим. Мабуть, наші мудрі бабусі щось знали.

Такі цікаві та зворушливі розповіді...

Мене виховувала бабуся Ганя (Анна Петрівна). Вона готувала смачні страви, особливо часто згадую її червоний борщ без м'яса, вареники, крухкі тістечка та рогалики, які я допомагала робити. А у спадок мені дістався бабусин зошит. Давно мріяла десь написати рецепти з цього зошита, є в них щось особливе, своє - рідне, що радує душу і серце, та ще й мова, якою вони написані цікава.

На конкурс я вирішила спекти рогалики, я їх часто печу.

Бабусині тісточка-рогалики

Рецепт:
50 гр дріжджів
8 ст. ложок молока
250 гр маргарини
мука
вишні у власному соку (можна брати будь-яке повидло, джем, кому що до душі)

Дріжджі покришити до молока, додати чуть цукру, солі і нехай підійде опара. В миску насипати муку (муки має бути так, щоб тісто було "вільне", в мене пішло 500 гр, а коли розкачувала, то просто підсипала муку, щоб не липло), потерти маргарин і посікти його з мукою.



Додати опару і замісити тісто. Розділити на 8 частин, кожну частину розкачуємо і розрізаємо на 8 частин, на кожну кладемо вишеньки і закручуємо.



Викладаємо на бритванку і печемо.



По бабусиному рецепту рогилики макають ще в яйце і цукор, а тоді печуть. Я полила шоколадом і притрусила цукровою пудрою.









Смачного!

А з віком ностальгуєш ще більше. Спасибі за пам*ять, за рецепт

Олесічка.дякую за рецепт рогаликів!
Завдяки конкурсу ми повернулись до старих рецептів,згадали дитинство.
Вважаю,що ідея конкурсу дуже вдала.

Я згідна.
Олесічка, дуже гарна випічка.

Рогалики супер, а тісто яке, прямо в роті тає, треба собі спробувати

А мене виховувала прабабуся (мамина бабуся), бо бабуся була дуже активною людиною, і їй не вистачало на внуків часу)))
Прабабуся , Якилина Іванівна, дуже смачно готувала. У хаті пів кімнати займала піч, і в ній готувалися наваристі борщі і капусняки, пеклися смачнющі пиріжки, та рум"янобокі хліб і паски.
правда прабабуся була неграмотною, то рецепти за нею записувала моя мама (старша із онуків), а вже потім я, як підросла.
Найулюбленішою випічкою для нас -малечі були коржики та "лопухи".

"Лопухи" і хочу запропонувати вашій увазі.


Потрібно:
3 жовтки змішати із 1 ст. сметани, 1 ст. л. цукру. Потерти 200 гр холодного маргарину. Додати борошно і замісити круте тусто (в мене виходить 2 стакани). Поставити на 1 годину в холод.
Білки збити із 1 ст цукру в міцну піну, додати 0,5-1 ст. подрібнених горіхів.
Розкачати тісто, вирізати чашкою чи блюдцем кружечки, покласти в середину начинку, накрити одним краєм, злегка притиснути. Випікати в гарячій духовці близько 20 хв. Гарячі "лопухи" посипати цукровою пудрою або подрібненим цукром.


Готове печиво дещо схоже на слойоне тісто.
СМАЧНОГО!!!

Коржики приготую, як в хаті трохи потепліє, бо вони на дріжджах, то ще чого доброго не зійдуть

Олесічка,
Volo-shka,
дівчатка,у вас такі цікаві переписи!Добрі розповіді!Успіхів вам!!!

Volo-shkaгарне печиво. Смачнюще.

Так, цей конкурс повернув нас у дитинство, до чудових спогадів, до таких рідних страв, ароматів.

Ми зараз всі шукаємо якісь нові рецепти в Інтернеті, в журналах і т.д., але скільки цікавих, смачних, а головне перевірених часом рецептів є у нас під руками. Це рецепти наших бабусь і матусь. Звичайно шкода якщо не вдалось зберегти ці записи...

Можливо варто нам створити тему з рецептами наших рідних, з їх оригінальними текстами, замітками, адже таким чином ми донесемо їх любов, допомогу, відданість, довіру через ці рецепти у світ, а також віддячимо їм за все добро.