День Святого Валентина!!! День закоханих й щасливих. Люди люблять і чекають, А чого? Самі не знають. У цей день все може статись: Кожен може закохатись. Будуть серденька співати, Будуть квіти дарувати, Будуть усмішки сіяти, Хлопці на гітарах грати. Свято ласощів й кохання, Свято радощів й бажання. Все червоне і чудове, Все мрійливе і казкове. Навкруги сердець багато. Кожен хоче ВІДЧУВАТИ Звідусіль слова кохання, Поцілунків відчування. Люди люблять і цілують, Всім серця свої дарують. Закохайся у цей вечір – Зараз буде це доречно!!!
Дві речі між людьми найбільшого вартують, Життя й кохання – тіло і душа. Без духа тіло – прах, його вітри роздують Й знаку не стане, заросте трава Так без кохання і життя тьмяніє Як лист осінній піде в небуття Щасливий той, хто зрозуміть зуміє Що лиш Любов – продовження життя.
Вдвох вони долають, розсікають хмари, Вдвох вони у щасті, вдвох вони в біді. Лебідь і лебідка все життя у парі, Лебеді кохають тільки назавжди.
Лебедину ніжність дати б для людини, Менш було б розлучень, менш було б образ. Люди - не постійні. Пари ж лебедині У житті кохають вірно й тільки раз.
ОКСАНА ЗАБУЖКО
“Коханий!” — я пишу це слово навпрошки, Навскіс через листок, і так, немов уперше: Уперше — на віку, і вперше — на віки Учвал через рядки летить високий вершник! Це слово — з задихань, з притислих-к-грудям рук, Це слово вище слів: за ним — вже тільки стогін!.. “Коханий” — видихай, чи: тонко цвьохнув лук, Пустивши в ціль стрілу із простору пустого. І тільки ніжний черк — і отерп по душі: Тривкіше всіх присяг, легке, як дух без тіла, Це слово (о, замри!) — переступом межі, Й нічого вже не бійсь, якщо — переступила…
Моя любов до тебе не згасає! Промінням сяє у твоїй красі. Мов місяць у тумані виринає, І мовби осінь постає в пітьмі. Чарівні сльози капають невпинно, з небес зривають листя в забутті Моя любов мов чарівна перлина загублена в троянди красоті. Бо ти наповнюєш моє життя собою, І лиш тобою я живу! Твоє кохання збережу довіку, І щастя наше в серці пронесу!
Від всього серця і душі, Прийми ти побажання, Хай радість сяє на душі, А в серці хай горить кохання. Не знай ні сліз а ні печалі, Зумій ти вірність зберегти, І бути вірною в коханні. Лиш ти один у цьому світі, Лиш ти один про кого думаю щодня, Лиш ти один, кого нехочу я ні з ким ділити, І щоб були ми разом, тільки ти і я!
Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть бігти видноколи вона ж порве нам спокій до струни вона ж слова поспалює вустами спини мене спини і скамени ще поки можу думати востаннє ще поки можу але вже не можу настала черга й на мою зорю чи біля тебе душу відморожу чи біля тебе полум’ям згорю.
мені потрібні твої сни мені потрібні твої очі проведені з тобою ночі твоя рука в моїй руці твій поцілунок на щоці твій погляд ,усмішка і сміх ти моє щастя і мій гріх моя зима,весна і літо і біль усю водою змито от сходить сонце зза гори пітьма пішла з'явилась ти