Вечоріє. Сутеніє. А в кімнаті на вікні Щось у темряві біліє — Мабуть, яблучка смачні! Мама яблучка купила, Щоб Марійка їх поїла, Щоб Марієчка мала Здоровенькою була. Гарні яблучка, помиті, І солодкі, й соковиті. Чом їх дівчинка не їсть? Хто на це нам відповість? А Марійка в цю хвилинку Заглядає у щілинку — Хоче яблучок вона, Тільки темрява страшна! — Може, там шкребеться мишка? Може, вовк сидить під ліжком? Може, там заліз під стіл Гострозубий крокодил?
У дитячому садку Є акваріум в кутку, А в акваріумі рибки Миготять туди-сюди, І на всіх вони крізь шибку Поглядають із води. Є в садку ще й цуценятко, Є ласкаве кошенятко, А надворі є кролі, Волохаті та малі.
Дітвора в садочок прийде І біжить в живий куток, А Марійка не підійде До звіряток ні на крок. Бо вона боїться всіх — Навіть рибок золотих!
— Цуценя куснути може, Кошеня дряпнути може, А кролята — гризуни, Погризуть мене вони! — Ой Марійко-чудасійко, Боягузка ти мала! І чого це ти, Марійко, Всіх боятись почала?
Через кладку по порядку Діти йдуть в зелений ліс. Під ялинками стежинки, Наче змійки, повились.
А Марійка невеличка Все стоїть на бережку: Страшно йти на той бік річки Через кладочку хитку. — Ну, давай, Марійко, ручку, Ми без тебе не підем. Ми Марійку-чудасійку Через кладку проведем! Не лякайся, не спиняйся, Ти ж у лісі не сама, І страшного тут нічого Між деревами нема.
Збіглись весело малята: — Нумо в схованки гуляти! За дерева, під кущі Поховаймося мерщій!
І Марійка теж несміло Заховалась за пеньок. От присіла — й заніміла: За пеньком сидить звірок! Звір страшний та волохатий, Довговусий і вухатий Під галузкою сидить, Жовтим листям шарудить. Затремтіло тут дівчатко, Наполохане, бліде... А налякане зайчатко Тільки вухами пряде. Ворухнулася галузка... Боягузка як гукне! А зайчатко без оглядки Як стрибне та дремене!!!
Тут надбігли зразу й діти. — Що тут сталось? — Що за крик? — Ой, рятуйте! Звір сердитий! — Де ж той звір? — Та він утік!..
Ну й сміялись потім добре Всі малята в дитсадку, Що зустрілись два «хоробрі», Два «сміливці» у ліску!
На подвір’ї в дитсадочку Зозуляста ходить квочка. А за квочкою підряд Ходить семеро курчат. В них такі маленькі ніжки, В них м’якесенький пушок, І Марієчка нітрішки Не боїться цих пташок. З ними грається охоче, Їх годує щоразу, Тільки щоб сердита квочка Не ходила поблизу!
— Ціп-ціп-ціп, мої пухнасті, Ви клубочки пухові! Обережно, щоб не впасти, Не заплутатись в траві!
Та зненацька щось велике Шугонуло з неба в сад — Лютий, хижий птах шуліка Налітає на курчат!
А Марійка-боягузка Як ухопить камінець! Та як кинеться назустріч До шуліки навпростець!
Налякалась хижа птаха, Підлетіла вище даху! А курчатка всі до квочки Покотились, мов клубочки, Мов клубочки пухові — Всі здорові та живі!
— Ну й Марійка! От так диво! От яка вона смілива! Та яка ж небоязка — Налякала хижака!
А коли їй хижа птиця Стала зовсім не страшна — Вже вона не побоїться Ні крилятка-гризуна, Ні меткого цуценятка, Ні малого кошенятка, Ані рибок золотих, Ані зайчиків прудких! Буде завжди скрізь гуляти, За собою всіх водить І до темної кімнати Буде сміливо ходить!
Скочив котик Сів на плотик Миє ротик і животик Він біленький і чистенький Гарний Мурчик мій малеький *** Наша Мурка вушка мила На траві біля криниці Мила лапкою без мила Це тому що Мурка-киця *** Їде мишка долиною морквяною машиною доки в місто доповзе пів машини погризе *** Сів дракончик на балкончик З"їв фіранчик і вазончик Ми дракона не злякались Дружно разом посміялись *** Скочив котик на курник В курнику здійнявся крик Тільки квочка не кричала А курчат крильми вкривала Котик сам собі сказав ОХ,як я їх налякав *** Морозець,морозець Не щіпай нам щічки Теплі валянки у нас Шубки й Рукавички
--------------------
Кохання. Сміх. Життя. Без перших двох третє не існує.
Вірші для дітей, на різні теми
29 вересня 2011 19:19
Навігація 
