Я прохолодно ставлюся до котів, але обставини складаються так, що доведеться його завести. В хаті завелися миші, що небояться господарів, а господарі особливо господиння, просто вмирає від страху.
--------------------
Мене звати Наталка, рада знайомству.
Я вже зарікалася нікого не тримати: ні кота, не собаки. Але собачку дуже захотів старшенький синочок, то йому подарувала хрещена. Був ще кіт, то захворів. Мали багато мороки з його лікуванням, то він здох. То на день народження меншому теж хрещений подарув гарнюню кицюню. То я тепер маю роботу і погодувати, і поприбирати за ними. Добре що свій двір, то непотрібно їх вигулювати. Татка, а щоб не було мишей, то треба заводити кицьку, а не кота. Коти ледачі і мишей ловлять дуже рідко. Знаю по своїх котах.
В мене Мурчик прожив 15 років, а цього літа його не стало , малеча тепер вже просить кицю, та ми поки що не спішимо по- перше через малу, бо ще мала і не розуміє що то не забавка, а по - друге, я ще не відійшла від втрати, я за ним плакала як за людиною, то був повноцінний член родини, тому на разі не хочу нічого, дуже важко втрачати
Tatiana, дякую за корисну пораду. Ми вирішуємо поки кого брати кота чи кицю, З кицею виникає питання, що робити з кошенятами, чи що робити, щоб не було кошенят? Вічне питання ЩО РОБИТИ?
--------------------
Мене звати Наталка, рада знайомству.
що робити з кошенятами, чи що робити, щоб не було кошенят? Вічне питання ЩО РОБИТИ?
Навіть якщо киця породиста, не завжди є можливість роздати/продати кошенят. Як на мене, найкраще стерилізувати кота чи кицю, бо присаджувати на гормони і потім дивитися, як кицька помирає від раку - нерозумно.
В мене кицюня хоча й породиста,але ми стерилізували. Ветлікар сказав, що можна після 10 місяців. Бо що потом з томи котенятами робити. Ще у квартирі її можна якось вберегти її від вулиці, а в нас своя хата, то вона вийшла та пострибала по деревах, що її не зловиш. Не знаю як у кого, а нас вони повноправні члени сім"ї. Вони відчувають, що їх люблять, то й ведуть себе начебто вони господарі у хаті.
Ганенький песик. Видно, що йому добре живеться, так його пестять. А моя красуня Дана, кокер-спаніель, аристократка, як я на неї кажу. Спить у нас у теплому коридорі, а цю ніч не давала нам спати, мабуть змерзла, то чоловік вночі вставав її вкривав. І дивиться теж таким жалослівим поглядом.
Наші улюбленці, Про тварин, яких ми приручили, і які нас приручили
29 жовтня 2011 22:37
, малеча тепер вже просить кицю, та ми поки що не спішимо по- перше через малу, бо ще мала і не розуміє що то не забавка, а по - друге, я ще не відійшла від втрати, я за ним плакала як за людиною, то був повноцінний член родини, тому на разі не хочу нічого, дуже важко втрачати
Навігація 
