Мої бабусі Марія і Варвара також смачно варили. У нас так заклалося, що кожної неділі мають бути вареники. Часом на неділю рубали когута(півня) і варили юшку і домашнє січене тісто.
Від бабусь навчилась варити кулешу з вишневим борщем(рецепт є в моїй темці) і чир. Правда кулешу вони запікали в брайтурі, а я в духовці.
Ще люблю таку страву як затирка. Це молочний суп з домашнім тістом і картоплею, така смакота.
А ще ось згадала за випічку - тістечка(цястка), гребінці, пампухи смажені на олії, медівник.

Моя бабуся не признавала олії взагалі,памятаю як ми купляли її на Святий Вечір пів майонезної баночки (вона на розлив продавалась).
Все-все робилося тільки на смальці (держала свої свині баба).
Випічка (в основному тістечка) теж була на смальці.Але баба жарила суперові ні з чим не порівняні пиріжки з повидлом(великі,десь 10 см в довжину) і ці пиріжки жарилися у фрі,але не в оліїї,а в киплячому смальці і хочете вірте,хочете ні,але вони були таки добрезні.
Єдине,мій організм збунтувався проти смальцю вже десь років в 20,почав боліти шлунок,перейшла на рафіновану олію і горя не знаю донині.А тільки з'їм чогось жирного,вже мені зле,а тягне страшенно-смак дитинства!!!

Дівчата,ви тут таку смакоту понаписували,прямо ностальгія за дитинством.Як добре що є що згадувати!!!
Я росла у місті і в село до бабусі їздили тільки по великих святах.Але у нас дуже велика родина і коли всі збиралися то стіл звичайно гнувся від смакоти.
Та щось особливе не можу відзначити,бо моя бабуся жила разом зі донькою а донька була шеф-повар ресторану,тому й відповідно блюда у бабусі були вишукані(типу на той час сучасні).Та звичайно випічка пляцки були суперові.
Друга моя бабуся померла коли мені було 5 років і я слабо щось памятаю з її кухні.
Ну а мама вже давно у Львові і страви робить всі українсько-сучасні.Хоча вареники,палюшки,пампушки,борщ,юшку ніхто у нас не відміняв.Але це вже звичні страви а не забуті.

А, до речі про олію) Баба моя каже шо за пару останніх років стільки наїлась всього на олії, як ніколи. Завжди тоже все робили на смальці або ше каже було таке масло топлене в великих желізних банках)

Дякую всім,що згодилися разом зі мною на якусь мить повернутися в кулінарне дитинство!
До зустрічі!