Дякую, Ірина!
Мене цей вірш вразив давно. Років десять тому часто чула його по українському радіо, навіть не як вірш, а як пісню. Виконував Теодор Кукурудза, він же є і автором музики. Намагалася відшукати слова, та все марно. Тільки завдяки інтернету це стало можливим. А не вражати і не хвилювати вірш Віктора Баранова "До українців" просто не може!

не впевнена чи саме сюди потрібно написати, але...ось знайшла в неті і хочу з вами поділитись

ЖАБА І БУГАЙ

На мілководді у ставку маленька жабка грілась,
Аж тут рябого бугая на березі уздріла.
– Це хто такий? – пита вона.
Відказують: – Бугай!
– Ти ба, яким здоровим зріс, аж застить небокрай.
Я теж такою можу стать, лиш трішечки надмусь,
Повітря в груди наберу, та ще й над ним здіймусь.
І стала жаба що є сил і тужитись, і пнутись,
Щоби ще більш за бугая у розмірах роздутись.
Все крекче, піниться, сичить, поволі дметься-дметься –
Але й до ратиці його ніяк не добереться.
Кричить їй жаб’яча рідня:
– Посестро, схаменися!
Ще луснеш здуру, не дай Бог! Прочумайся, не дмися!
Та їх не слухала вона, а далі пнулась-дулась,
І справді луснула за мить — на шмаття розітнулась.

Якщо ти жабою вродивсь,
То бугаєм не стати.
Сиди в болоті і не пнись
Пастися-ремигати.
І хоч ти дмись, хоч понт ганяй –
А луснеш у моменті.
Не вийде з жаби бугая,
З нікчеми — президента.

gutka, дуже повчально.

Мені два останні рядки найбільше сподобались :)))

від мене вірш

ПАМ’ЯТАЙ

Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила і вмирала,
І ждала, хотіла лише співчуття,
Європа мовчала.

Коли Україна криваві жнива
Зібравши для ката, сама умирала
І з голоду навіть згубила слова,
Європа мовчала.

Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в демона зла,
Європа мовчала.

Коли Україна в нерівній борьбі
Вся сходила кров’ю і слізьми стікала
І дружної помочі ждала собі,
Європа мовчала...
Олександр Олесь, 22.08.1931 рік

І кожна жде нектарів із роменів,
І кожна вірить у меди весіль,
А доля щастя ділить поіменно:
Одним - солодке зілля ллє таємно,
А більшості- ожинову купіль...

(Наталя Баклай)


Господи Всевишній Всемогутній Боже
чому Ти посилаєш мені тих
котрі співають пісні про Тебе
і не пришлеш того
хто перев*яже рани на моєму тілі

(Олександр Покидько)

(моїй душі, нехай утішиться хоч цим...)

де була моя душа
коли не було мого тіла
вона хоче повернутися туди
тут їй боляче
вона плаче сухими слізьми
пекучими-
мов жаринки
я ненавиджу своє тіло-
це в*язниця моєї душі

(О.Покидько)



(матерям, що при живих дітях живуть у притулках для старих)

у Судний день
Мама воскресне
І в Рай прийде
бо коли ще жила
її розіп*яли Рідні діти

(О.Покидько)

Шибки любові
...На кутку мужиків не було...
В кожній хаті- вдовині болі.
Повоєнне моє село-
Веретеном покручені долі.
...Дід з війни. як з тюрми ішов,
Дід минув нашу хату скраю,
А забрів до вдови в любов.
Прямо з пекла- сьорбнути " раю".
...А кумасі вночі не сплять,
А новини летять з розгоном,
І як, врешті, прийшов солдат,
Баба стріла його ... макогоном.
І не раз "бойовий" макогон
Походжав по шибках у Маньки.
Дід не міг спинити погром,
Вікна склив, випивав дві чарки,
І ходив ,майже, двадцять літ,
Й двадцять літ баба вікна била.
Хай надворі чи сніг, чи цвіт-
Діда сила нечиста водила.
І летіли шибки в бур*ян,
І кляла баба душі й кості:
-Ой, допоки ж оцей обман,
Що додому ти ходиш в гості?!
... Вже як я зіп*ялася в дівки,
То колись "під гарячу руку"
Розказали мені жінки
Про любовно-скляну науку.
Не судила я ,діду, Вас,
Але бабу спиняла часто,
Наче знала, що прийде час,
Коли я буду красти щастя .
...Б*ють, бабусю, мені шибки,
Бо вина моя в тім велика-
Крізь заміжні мої роки
Я чужого люблю чоловіка.
Як мені пояснить хоч раз,
Як мені оправдать Марію,
Якщо я не вдалась у Вас,
А вдалась у дідову мрію?!

...Все верта на круги своя-
В часі, просторі, і у слові:
Крутить -вертить людей земля,
Й б*ють "на щастя" шибки любові.

( Н. Баклай)

lana, змістовні вірші....