Що я вчора вчудила..!

спочатку чаєм залила клавіатуру, ну то таке.

А потім запікала курку в духовці, було дуже багато соку, і я тим соком поливала курку. Наполовину витягла бритванку зсередини, щоб краще полити, і в якийсь момент вивернула це все спочатку в саму духовку, потім на дверцята, а по дверцятах на підлогу майже півлітри того гарячого жиру... ото мала що потім мити


а ще був випадок.. крутився кіт під ногами Я різала банани, шкурки складала на край столу. Одна впала, я не побачила. Відступала назад, стала котові на фіст Воно почало верещати, відскочило в один бік, а я в другий. Прямо на ту злощасну шкурку

Як летіла то кричала, а як впала - перестала. Бо вхопилася за скатертину і дістала на голову порцію олії з пляшки

Кіт летів через двері дальше ніж бачив.


впевнена, що у всіх нас буває щось подібне :)

ділимось..? ;)

La esposa!!!


Такого є ціле море. По мірі пригадування можна буде писати.

Колись замолоду ми мешкали в гуртожитку барачного типу зі спільною кухнею. Умови були дуже пролетарські, зате дружно, весело і, головне- не залежали ні від кого. Завжди ділилися, допомагали взаємно. Одного дня на кухні втрьох виварювали білизну, аж зайшов хлопчик років 6-ти з сусіднього гуртожитку. Він зазирнув на кухню, побачив, що ми робимо, очі його округлились, він запитав, навіщо ми варимо простирадла? Ми пожартували, що будемо їх їсти. Він здивувався, мовляв, вони -тверді. Але ми "пояснили", що й м*ясо спочатку тверде, а постіль розвариться так, що можна буде й на хліб мазати. Тут котрась із нас винесла з кімнати яблучно- виноградний домашній сік і почастувала всіх. Хлопчик знову запитав, що то, йому відповіли- юшка з простирадла. Випивши кілька келихів соку, хлопчик помчав додому. А наступного дня зустрілися з його мамою, вона розповіла, як син вдома вимагав у неї на обід варену постіль, бо, мовляв,йому смакує тільки ця страва і іншого їсти нічого він не буде.
Уже в того хлопчика сину 3 роки, а ми при зустрічі завжди сміємося, коли згадуємо той випадок.

lana,