2 І коли маю дара пророкувати,і знаю всі таємниці й усе знання,і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, - то я ніщо!
4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить,любов не величається, не надимається,
5 не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,
6 не радіє з неправди, але тішиться правдою,
7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
8 Ніколи любов не перестає! хоча пророцтва й існують, -та припиняться, хоча мови існують, - замовкнуть, хоч існує знання, - та скасується.

(Перше посл.Св.Ап.Павла Корин.(13:2, 4-8))

А це римовано:

Ні пророцтва, ні знання,
Ні можливість пізнання,
Ні можливість гори рухати,
Ні здатність думки слухати,
Ніщо не є для мене милим,
Якщо в любові я безсилий.
Не заздрить любов – бо є щира,
Довготерпить – любов терпелива,
Милосердствує – бо милосердна,
Не бундючиться – любов щедра,
Любов не буває нечемна.
Щира вона, достеменно.
Гніву любов не має.
Лиха ніколи не завдає.
З неправди вона не радіє.
Ласкава – бо любов гріє.
І терпіння у неї безмежне.
Любов горю - протилежне.
У світі все тимчасове.
Колись закінчиться слово.
Пророцтва колись закінчаться.
Знання зникнуть – скасуються.
Тільки любов залишиться!
Вона одна возвеличиться!

Ці слова говоріть завжди, бо може бути запізно, і тоді будете шкодувати, що чогось не сказали.
Минулого року з моїм чоловіком сталася біда, він у нас дуже працьовитий, поліз утеплювати хату пінопластом. Якось не догледів, що дошка зісунулася, і впав з висоти третього поверху. Втратив свідомість, на диво наша швидка дуже скоро приїхала. Лікарі зі швидкої між собою говорили, не знати, чи ми його довеземо.
Довезли, попав в реанімацію. В мене в хаті було справжнє пекло, діти плакали, дочка кричала : "Тату, тату..." А я не могла нікого заспокоїти, бо сама була в стресовому стані.
Я попросила всіх знайомих священиків відслужити молобень за здоров'я свого чоловіка (десь так десятьох відразу), і він прийшов до тями. Попросив телефон (в реанімацію телефон не можна ), бо сказав, що має дуже важливий дзвінок зробити, це був дзвінок до мене.
Дивним дивом нічого аж такого страшного не було, тільки забої, і струс мозку, я щиро вірю, що допомогла молитва....
Тому цінуйте своїх чоловіків, любіть і пробачайте їхні провини, адже ви за них виходили заміж не під примусом, а через кохання.

KotMarta,
золоті слова

Вчора я тут виставляла ту валентинку яку готувала на Валентина!!))Але не витрималась і вчора подарувала чоловікові!!!Ви б бачили його очі і здивування!!!Він був просто в шоці!!Чи не чекав такого!!!!Не знаю!!!Ну двом стало дуже приємно і затишно!!!Бувають різні періоди в житті.Приємні швидко минають ми інколи не помічаємо!!Такі різні приємні дрібнички роблять яскравіші будні!!!Колись сварились,розходились в різні кімнати,гримали дверми і день не говорили!!!А зараз просто я кажу це моя думка і я хочу тобі її сказати!!!)))
"Життя, як велика непрочитана книга! Так багато в ній ілюстрованих подій, а ти, крутишся, вертишся, як дзига і плекаєш в серціі сотні надій!"
А на день Валентина придумаю щось інше !!))Ще є час!!!
Кохайте і будьте коханими!!!

І в нас таке було , ось знайшла такі слова, дуже до цієї теми підходять :
Цінуйте те, що маєте, не робіть боляче тому, кого любите і ДУМАЙТЕ перед тим як зробити те, чого вже не повернеш...

цілком і повністю підтримую!!!!!!!

дівчатка, бачу ця тема дуже нас всіх зачепила, мабуть тому що хата не церква, і у ній всяке трапляється, особисто я ще небачяила сім*ї де би несварилися, ослбисто я теж сварюся із своїм чоловіком, шось мені в ньому не подобається, деколи він мені шось не так скаже, деколи сварки проходять =тихо=а деколи як в італійському серіалі, з плачем і битям посуди з моєї сторони, та мине хвиля, я заспокоюся, він перекурить, і ми вже несваримось, в нас все добре, головне вчасно спинитися, і зрозуміти шо ви сім*я, у вас діти, і вас багато зв*язує бути разом, і за 13 років шлюбу я зрозуміла одне, потрібно хоч деколи поступатися, деколи признавати що ти була неправа, говорити що любимо своїх чоловіків, бо вони дуже скупі на ці слова, але коми скажемо їх перші, то відразу у них ніби крила виростають і вони лдні зробити для нас все,і в цьому нема нічого принизливого, адже ви говорите їх не якомусь чужому дядькові з вулиці, а свому коханому чоловікові, батькові ваших дітей, і нехай він має адський характет, непуступливий, байдужий, але тут дівчата правду говорили, вас на шнурку до шлюбу ніхто нетягнув, і вам нема кого зараз звинувачувати, та нечесно то би було по відношеню до чоловіка
тому після тої всьої філософії шо я тут ровела хочу сказати- будьте мудрими негарячкуйте, адже в гніві все дуже легко розламати, побити, а потім скласти докупи дуже важко

Як кажуть...сімя - це важкий труд..

Колись давно почула фразу "Жінка має бути мудрою".Повністю з цим згідна.Ми повинні навчитись обминати гострі кути,знати що де і коли сказати, а коли змовчати.

Щойно. Підійшла і сказала!!!)))) Його реакція мені ДУЖЕ сподобалась!!!