Консистенція зрілого меду має бути не надто густою. При кімнатній температурі мед повинен намотуватися на ложку складками або нитками, які зрештою обриваються. Якщо мед рідкий - отже, незрілий, містить багато води, а як наслідок, швидко закисне. Чим менше води містить мед, тим він густіший. Зазвичай місяців через два після збирання мед густішає. Тож якщо взимку вам пропонують рідкий мед, це означає, що він прогрітий.
Коли мед надто білий, можна припустити, що він цукровий. Якщо ж його колір надто темний, а мед має слабкий аромат карамелі, значить, це розплавленний мед.
Літрова банка меду важить 1420 г. Зберігати мед необхідно в герметично закритій і захищеній від світла посудині (не вивітрюються ароматичні речовини і не псуються фермент) при температурі від 5 до 10 градусів. При температурі вищій за 40 градусів, мед втрачає лікувальні властивості.
Мед благотворно впливає на травлення, особливо допомагає призапорах. Їжа, спожита людиною, затримується в шлунку 2-3 години, і навіть довше; протягом цього часу вона зазнає дії шлункового соку. Мед знижує високу кислотність. Тому його можна використати як лікувальний і дєтичний засіб приряді шлунково-кишкових захворювань, що супроводжуються підвищенням кислотності (гастрит і виразкова хвороба).
Мед знищує печію і відрижку, припиняє болі. При виразковій хворобі справляє подвійну дію: місцеву (загоєння виразок слизової оболонки шлунка) і загальну (зміцнення нервової системи, порушення якої спричиняють виникнення виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки). При виразковій хворобі споживають чистий мед по 50-100 г або в суміші з водою.
Навігація 
